Прапор свободи, незламності та боротьби

Є речі, які неможливо оцінити грошима.

До них належить і Державний Прапор України.

Для когось це два кольори на полотнищі. Для українця — це значно більше.

Це пам’ять про тих, хто століттями боровся за право жити на своїй землі.

Це символ держави, яка неодноразово втрачала незалежність, але ніколи не втрачала прагнення до свободи.

Це прапор, який сьогодні українські воїни піднімають над звільненими містами, несуть у бойових виходах, встановлюють на розбитих позиціях і зберігають навіть тоді, коли навколо залишаються лише руїни.

Саме тому День Державного Прапора України — це не просто ще одна святкова дата.

Це день одного з найсильніших символів української нації.

Символ, який народився не сьогодні

Історія українського прапора набагато давніша, ніж сучасна незалежна Україна.

Ще у княжу добу руські дружини йшли у походи під бойовими стягами, які були символом влади, честі та єдності війська. Для воїна втратити свій стяг означало втратити честь, а захистити його — виконати свій обов’язок до кінця. ([Український інститут національної пам’яті](https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/do-dnya-derzhavnogo-prapora-ukrayiny))

Минали століття.

Коли на українських землях постало козацтво, разом із ним народилася й нова традиція бойових прапорів і корогов.

Кожен полк, кожна сотня, кожен курінь мав власну корогву. Під нею збиралися козаки, вирушали у походи, перемагали й гинули.

Для козака прапор ніколи не був просто тканиною.

Він був честю всього товариства.

Втратити прапор означало втратити добре ім’я. Зберегти його — означало виконати свій обов’язок перед побратимами й Україною.

Саме тому повага до прапора в українській традиції завжди була частиною поваги до самої держави.

Синій і жовтий кольори поступово стали символами українського національного руху ще у XIX столітті, а у XX столітті — прапором боротьби за незалежність. Сьогодні Державний Прапор України є одним із головних символів української державності та свободи. ([Український інститут національної пам’яті](https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/do-dnya-derzhavnogo-prapora-ukrayiny))

Прапор, який несуть у бій

Є прапори, які майорять лише над державними установами.

Український прапор давно став чимось значно більшим.

Він разом із військовими заходить у звільнені міста. Його піднімають над деокупованими селами. Його несуть у бойових рюкзаках, бережно згортають після виконаного завдання, підписують побратимам на згадку, а інколи він повертається додому разом із тими, хто вже ніколи не зможе сам обійняти своїх рідних.

За роки великої війни синьо-жовтий прапор став прапором боротьби, прапором надії і прапором Перемоги. Він майорить на позиціях українських воїнів, на бронетехніці, над волонтерськими штабами, у шпиталях, у звільнених громадах і всюди, де люди залишаються вірними Україні. 0

Саме тому сьогодні українці вшановують не лише державний символ.

Ми вшановуємо людей, які захищають його ціною власного життя.

Честь, яку потрібно заслужити

У козацькій Україні існувала традиція шанувати не лише бойові прапори, а й людей, які своїми вчинками заслужили довіру товариства.

Курінним отаманом, сотником, осавулом чи хорунжим не ставали випадково. Повагу не отримували разом із походженням. Її здобували мужністю, відповідальністю, мудрістю та служінням громаді.

Саме цей принцип сьогодні продовжує історико-просвітницьке товариство «Козацькі Титули».

Ми не відроджуємо старі державні посади.

Ми відроджуємо давню українську традицію громадської пошани.

Почесний козацький титул — це не військове звання, не державна нагорода і не привілей.

Це символічне визнання людини, яка своїми вчинками заслужила повагу сучасників.

За кожним із них стоїть не красива легенда.

За кожним стоять реальні українські воїни, лікарі, волонтери, командири, морські піхотинці, офіцери, люди, які в найважчий час стали на захист України.

І коли вони отримують символічну козацьку пошану, ми вшановуємо не лише окрему людину.

Ми ще раз нагадуємо собі, що сила України завжди була в людях.

Прапор, який об’єднує покоління

Державний Прапор України сьогодні бачить увесь світ.

Він майорить над державними установами, над школами й університетами, на міжнародних спортивних аренах, на дипломатичних представництвах, на військових базах і кораблях.

Але є місце, де його значення відчувається найглибше.

Це передова.

Саме там синьо-жовтий прапор перестає бути лише державним символом. Він стає прапором людей, які відстоюють право України бути вільною. Саме під ним українські захисники приймають військову присягу, звільняють окуповані міста, встановлюють його над повернутими населеними пунктами й несуть із собою як символ дому, за який вони воюють. За останні роки український прапор став одним із найвідоміших символів боротьби за свободу у світі. 0

Недаремно українські військові так часто залишають на прапорах свої підписи, позивні та побажання побратимам. Для багатьох із них це вже не просто прапор держави.

Це прапор їхнього підрозділу.

Це прапор їхніх друзів.

Це прапор тих, хто не повернувся.

Це прапор України, за яку вони готові боротися до кінця.

Козацька пошана живе, доки живе Україна

У всі часи українці вміли не лише боротися, а й шанувати своїх героїв.

Саме тому історико-просвітницьке товариство «Козацькі Титули» відроджує давню традицію громадської пошани.

Ми переконані, що повага — це теж частина сили держави.

Почесні козацькі титули не є державними нагородами, військовими званнями чи історичними посадами.

Вони є сучасним символом вдячності людям, які своїми вчинками довели любов до України, відданість своєму народові та готовність служити іншим.

Саме тому сьогодні поруч із нами є сучасні Козаки-характерники, мужні Курінні Отамани, незламні Наказні Морські Отамани, мудрі Осавули, Хорунжі, Гармаші, Сотники та інші люди, які щодня творять нову історію України.

Їх об’єднує не походження.

Їх об’єднує любов до своєї країни.

Саме тому український прапор і козацька пошана мають спільний зміст.

Вони нагадують нам, що свобода існує лише доти, доки є люди, готові її захищати.

З Днем Державного Прапора України!

Історико-просвітницьке товариство «Козацькі Титули» щиро вітає всіх українців із Днем Державного Прапора України.

Нехай синьо-жовтий стяг завжди майорить над вільною, незалежною та сильною Україною.

Нехай він буде символом Перемоги, єдності, честі й незламності нашого народу.

І нехай кожен, хто дивиться сьогодні на український прапор, пам’ятає: за ним стоять тисяча років боротьби, мільйони людських доль і незламна віра у свободу.

Зі святом, Україно!

Слава Державному Прапору України!

Слава Україні!