Ватаманюк Валерій Валентинович і морська піхота України: коли логістика стає зброєю

Є подарунки, які залишають приємні спогади. А є такі, що говорять людині значно більше, ніж слова.

Особливо тоді, коли цей знак пошани отримує офіцер, який десятиліттями служив Україні, пройшов війну від перших її днів, забезпечував бойові підрозділи всім необхідним і знає ціну кожному виконаному наказу.

Саме таким офіцером є Ватаманюк Валерій Валентинович — підполковник, колишній начальник логістики — заступник командира 36 окремої бригади морської піхоти.

Рішенням козацького коша йому було надано почесний козацький титул Вельможний Пан Наказний Морський Отаман.

Морська піхота — це більше, ніж штурм

Коли говорять про морських піхотинців, більшість одразу уявляє десант, штурм, ближній бій і людей у чорних беретах.

Але будь-який бойовий підрозділ має іншу, менш помітну сторону.

За кожним успішним наступом стоять сотні людей, які забезпечують пальне, боєприпаси, харчування, техніку, евакуацію, ремонт, транспорт і тисячі інших речей, без яких навіть найкращий підрозділ не зможе виконати бойове завдання.

Недарма військові кажуть: «Логістика виграє війни».

Саме цьому Валерій Ватаманюк присвятив усе своє офіцерське життя.

Шлях довжиною майже тридцять років

Військову службу він розпочав ще у 1996 році.

Закінчив Одеський інститут Сухопутних військ, а згодом — Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, отримавши оперативно-тактичний рівень військової освіти.

За роки служби пройшов шлях від начальника продовольчої та речової служби до начальника логістики великого бойового з’єднання.

Його професійне життя — це майже три десятиліття відповідальності, організації, планування та щоденної роботи, результат якої вимірюється не словами, а боєздатністю підрозділів.

Війна, яка стала справою життя

З 2014 року Валерій Ватаманюк виконував бойові завдання на території Донецької та Луганської областей.

Після початку повномасштабного вторгнення він забезпечував виконання бойових завдань під час оборони та звільнення Миколаївської, Херсонської та Донецької областей.

Працював під час наступальних операцій на Запорізькому напрямку.

Після створення угруповання морської піхоти «Катран» забезпечував виконання бойових завдань зі звільнення лівобережної Херсонщини.

Упродовж усієї служби він залишався одним із тих офіцерів, чия робота рідко потрапляє до телевізійних сюжетів, але без яких неможливо уявити успішні дії жодного бойового підрозділу.

Проте кожен морський піхотинець добре знає: без надійної логістики немає ні успішної оборони, ні наступу, ні перемоги. Саме такі офіцери щодня створюють міцний фундамент, на якому тримається бойова сила підрозділів.

Дві високі державні нагороди

За свою службу Валерій Ватаманюк нагороджений орденом Данила Галицького та орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Також він відзначений почесною вогнепальною зброєю Міністерства оборони України.

Для військових ці нагороди говорять самі за себе. Вони є визнанням багаторічної сумлінної служби, професіоналізму та особистої відповідальності.

Чому саме Вельможний Пан Наказний Морський Отаман

У козацькій традиції морські походи вимагали не лише мужності.

Вони вимагали бездоганної організації.

Запорозькі чайки вирушали у багатоденні походи Чорним морем. Потрібно було підготувати човни, зброю, провіант, визначити маршрут, розподілити обов’язки, подбати про безпеку та злагодженість усієї команди.

За це відповідав наказний морський отаман.

Він був не просто командиром. Він був людиною, яка забезпечувала успіх усієї справи.

Саме тому сьогодні почесний козацький титул Вельможний Пан Наказний Морський Отаман символічно надається людям, які вміють брати на себе відповідальність, організовувати інших, зберігати витримку у найскладніших обставинах і вести людей до спільної мети.

Ці якості повною мірою характеризують Валерія Ватаманюка.

Символічна пошана, яка залишається назавжди

Є речі, які не вимірюються грошима.

До них належать повага побратимів, довіра командирів, авторитет серед підлеглих і пам’ять про роки служби.

Саме тому почесний козацький титул сьогодні став особливою недержавною відзнакою та знаком громадської пошани для тих, хто своєю працею, службою і вчинками заслужив щиру повагу людей.

Це не просто гарно оформлені документи, фамільний герб чи запис у Реєстрі козацької старшини України.

Це символічне визнання життєвого шляху людини. Це знак того, що її служба, її характер і її внесок у захист України мають значення.

Такі речі не старіють із роками.

Навпаки, вони стають ще ціннішими для дітей, онуків і всього роду.

Саме тому рішення козацького коша надати Валерію Ватаманюку титул Вельможний Пан Наказний Морський Отаман стало гідним знаком поваги до офіцера, який багато років віддано служив Українському народові та Морській піхоті України.

Свої обирають своїх.

Твоє ім’я в історії України.