Як з’явилося Товариство «Козацькі Титули»

З чого все почалося

Була тиха місячна українська ніч. Нам пощастило — можна було безпечно розпалити вогонь.

Усі страшенно втомилися. Нарізали гілок замість шампурів, дістали хліб та сало. Сало було генеральське — сантиметрів із п’ятнадцять, мабуть, із двома широкими м’ясними лампасами. Порізали його великими шматками, насадили на загострені гілки й поставили над вогнем.

Найстарший серед нас Петро, йому тоді було вже за п’ятдесят, покопирсався у своїх речах і дістав пляшку закарпатського коньяку. Розлив потроху по кружках.

— Ну, давай, Петре, за твій орден, — неголосно сказав командир.

Випили мовчки.

— Нагорода знайшла героя, — сказав кулеметник Артем, наймолодший серед нас. — Не минуло і трьох років.

Засміялися.

Артем до війни навчався в Шеві на історичному факультеті, тому час від часу розповідав нам, як воно було на Січі, за часів гетьманів та отаманів.

Командир із незвичним позивним Одіссей подивився на Петра:

— Тобі ще пощастило. В усі часи й у всіх арміях світу є старий залізобетонний принцип: карають невинних і нагороджують непричетних.

Налили ще потроху.

І тут Артем сказав:

— А я от одного не розумію. До чого тут узагалі держава? Ось сидимо ми навколо вогню. Коло козаків, можна сказати — козацький кіш. Ми самі прекрасно знаємо, хто серед нас чого вартий. То чому ми самі не можемо вирішити, кого хочемо відзначити?

— Артеме, ти мені тут єдиноначальство не порушуй, — засміявся командир.

— Та я серйозно. Козацька старшина не народжувалася зі срібною ложкою в роті. Людина ставала сотником, осавулом чи отаманом тому, що козацьке товариство вважало її гідною. Дивилися на характер, здібності, авторитет, на те, що людина зробила для громади і чи готова вона відповідати за інших.

Наш водій Василь одразу пожвавився:

— Тоді я хочу бути сотником. Хлопці, ви згодні?

— А чому ні? — серйозно відповів Артем. — Колись козак міг вийти перед товариством і сказати: я хочу, я зможу, я готовий відповідати. А далі вже козацьке коло вирішувало, довіряє воно йому чи ні.

Одіссей кивнув:

— У штаб тоді не подзвониш. Багато чого вирішувала ініціатива на місцях.

— От саме. Але зараз XXI століття. Відроджувати треба не старі привілеї чи владу, а сам принцип. Почесний козацький титул сьогодні — це громадська шана. Можливість сказати людині: ми тебе знаємо, ми тобі довіряємо і вважаємо тебе гідною.

Петро запитав:

— І хто вирішуватиме?

— Кіш. Товариство. Свої.

Командир трохи подумав:

— Почесні козацькі титули за рішенням коша?

— Саме так.

— Сотник, осавул, хорунжий, отаман?

— Курінний отаман, — поправив Артем.

— Добре. Прийнято.

Тоді ніхто з нас не думав про створення організації. Але до цієї розмови ми ще не раз поверталися. Читали про козацькі звичаї, сперечалися про старшинські титули і поступово зрозуміли: давній принцип козацького визнання може мати цілком сучасний зміст.

Так народилася ідея історико-просвітницького Товариства «Козацькі Титули» і принцип, який згодом став для нас головним:

Свої обирають своїх.

Що означає почесний козацький титул у XXI столітті

Почесний козацький титул у сучасній Україні — це символічна недержавна відзнака та знак громадської пошани. Він не є державною нагородою, військовим званням, державною посадою чи дворянським титулом і не надає своєму володареві юридичних, майнових або службових привілеїв.

У часи Запорозької Січі все було інакше. Козацька старшина була частиною реальної військової та політичної системи, а старшинський статус означав не лише пошану, а й владу, обов’язки та певні права, характерні для тогочасного суспільства.

Сучасна Україна — конституційна держава, у якій громадяни рівні перед законом. Тому Товариство відроджує не станові привілеї минулого, а значно важливішу для нашого часу традицію — право громади висловити людині свою повагу і визнання.

Особливого змісту цей принцип набув під час війни. Побратими й командири часто краще за будь-кого знають, хто чого вартий у справжньому житті. Державні нагороди мають власну офіційну процедуру представлення та погодження, і вона може потребувати часу. Почесний козацький титул не замінює державної нагороди й не конкурує з нею. Це інша форма визнання — від своїх до свого.

Саме тому сьогодні командири, побратими, родини та друзі представляють до почесних козацьких титулів військовослужбовців, ветеранів, волонтерів та інших людей, яких хочуть відзначити особливим знаком поваги.

Докладніше про сучасний зміст цієї традиції можна прочитати на сторінці «Почесні козацькі титули», а порядок подання кандидатури описаний у розділі «Як отримати почесний козацький титул».

Майже 500 людей стали членами Товариства «Козацькі Титули»

Те, що почалося з розмови кількох людей біля вогню, поступово перетворилося на справжнє товариство.

Станом на кінець літа 2026 року почесні козацькі титули отримали майже 500 осіб. Разом із наданням титулу вони стали членами історико-просвітницького Товариства «Козацькі Титули».

Близько 90% членів Товариства — військовослужбовці та ветерани. І це, мабуть, найкраще пояснює, чому стара козацька традиція виявилася настільки близькою людям саме сьогодні. Поняття товариства, взаємної довіри, особистої відповідальності, честі та поваги для військових мають не книжковий зміст.

Водночас сучасне козацьке товариство не може бути закритим за ознакою статі, походження чи громадянства. Почесні козацькі титули вже отримали понад 30 жінок.

Ще 12 володарів почесних козацьких титулів — іноземні громадяни. Це військовослужбовці Збройних Сил України та волонтери, які допомагають Україні й у важкий для неї час стали поруч з українцями.

Для Товариства принциповим є інше: почесний козацький титул може бути наданий людині незалежно від її віку, статі, національності, громадянства чи віросповідання. Важливими є сама людина, її вчинки, характер, ставлення до інших та близькість до цінностей, які ми пов’язуємо з козацьким духом: свободи, гідності, честі, товариства та відповідальності.

Як працює сучасна система козацької пошани

За кілька років те, що починалося як ідея відродження старої традиції, фактично сформувалося в систему недержавного громадського визнання.

Кандидатуру на почесний козацький титул можуть представити командир, побратими, друзі, колеги або родина. Людина також може самостійно звернутися до Товариства, якщо відчуває внутрішній зв’язок із козацькою традицією та її цінностями.

Кандидатура розглядається кошем, після чого приймається рішення про надання відповідного почесного титулу.

Серед сучасних почесних козацьких титулів Товариства — Курінний Отаман, Сотник, Осавул, Хорунжий, Бунчужний, Писар, Суддя, Підскарбій, Гармаш та інші титули, назви яких походять із традиції українського козацтва.

Особливо часто до нас звертаються командири, які хочуть відзначити своїх підлеглих, та побратими, які представляють до титулу один одного.

Це зрозуміло. Офіційна державна нагородна система має встановлені процедури представлення, погодження та оформлення документів. Іноді цей шлях може бути тривалим. Почесний козацький титул не втручається в державну нагородну систему і не намагається її замінити.

Він вирішує інше завдання: дозволяє людям самим висловити повагу тому, кого вони добре знають і чиї вчинки бачили на власні очі.

Державна нагорода — це визнання держави. Почесний козацький титул — це знак громадської пошани від товариства.

Саме в цьому ми бачимо сучасний сенс традиції, яка колись народилася в козацькому колі.

Дізнатися більше про процедуру можна на сторінці «Як отримати почесний козацький титул».

Кожне ім’я та титул вносяться до Реєстру козацької старшини України

Для нас принципово важливо, щоб надання титулу не закінчувалося врученням документа.

Ім’я, прізвище та почесний козацький титул кожного члена Товариства вносяться до Реєстру козацької старшини України.

Реєстр створений для збереження історії сучасного Товариства та пам’яті про людей, яким було надано почесні козацькі титули.

Зараз повний Реєстр не відкритий для загального доступу. Причина проста: близько 90% членів Товариства — військовослужбовці та ветерани, а частина з них продовжує нести службу. В умовах воєнного стану безпека людей та захист їхніх персональних даних важливіші за публічність.

Після припинення дії воєнного стану Товариство планує відкрити Реєстр у безпечному та законному форматі з урахуванням згоди його учасників на оприлюднення персональних даних.

Ми хочемо, щоб Реєстр мав значення не тільки сьогодні. Через багато років діти й онуки зможуть знайти в ньому прізвище своєї людини та побачити, що в один із найважчих періодів української історії сучасники вважали її гідною козацької пошани.

Докладніше про принципи ведення Реєстру можна прочитати на сторінці «Реєстр козацької старшини України».

Для кожного володаря титулу створюється персональний родинний герб

Разом із почесним титулом кожен його володар отримує ще одну річ, яка має залишитися не на один рік, — власний родинний герб.

Для кожного члена Товариства герб розробляється індивідуально з урахуванням традицій української козацької геральдики та особистої історії людини.

Ми не приписуємо людині вигаданого шляхетського походження і не копіюємо чужі історичні герби. Символіка нового герба повинна розповідати саме про його власника: про характер, життєвий шлях, професію, військову службу, родину, переконання або речі, які мають для нього особливе значення.

Тому герб задуманий не просто як частина церемоніального набору. Він має стати особистим і родинним символом, який можна передати наступному поколінню разом з історією людини, для якої його створили.

Докладніше про принципи розробки можна прочитати в матеріалі «Як створюється персональний родинний герб».

Чому під час війни Товариство не проводить великих козацьких зборів

Майже пів тисячі членів — це вже велике товариство. Тому нас іноді запитують, чому ми не проводимо загальних зборів, великих церемоній та інших публічних козацьких заходів.

Відповідь проста: зараз не час.

Переважна більшість членів Товариства — військові та ветерани. Частина наших людей перебуває на фронті, інші продовжують службу в тилу. За таких обставин збирати людей заради урочистостей було б і складно, і неправильно з погляду безпеки.

Тому зараз Товариство живе без великих публічних зборів.

А після перемоги, сподіваємося, надолужимо все.

І, мабуть, тоді вперше за одним столом зустрінуться люди, чиї прізвища сьогодні одне за одним з’являються в Реєстрі козацької старшини України.

Від кількох людей біля вогню — до сучасного козацького товариства

Тоді, біля вогню, ніхто не міг знати, чим закінчиться випадкова розмова про Петрів орден і старий козацький звичай самим вирішувати, кого товариство вважає гідним.

На кінець літа 2026 року таких людей уже майже п’ятсот.

Військові та ветерани. Волонтери. Чоловіки й жінки. Українці та громадяни інших країн, які в найважчий час стали поруч з Україною.

У кожного — своя історія. Свій титул. Свій родинний герб. І своє ім’я в Реєстрі козацької старшини України.

Чотириста років тому козацький титул міг означати реальну владу, посаду та привілеї. У XXI столітті він не дає нічого з цього.

Але залишилося те, що не втратило сенсу за чотири століття: право товариства сказати людині — ми знаємо, чого ти вартий.

З цього все почалося.

Свої обирають своїх.

Поширені запитання про почесні козацькі титули

Що таке почесний козацький титул сьогодні?

Почесний козацький титул — це символічна недержавна відзнака та знак громадської пошани. У сучасній Україні він не є державною нагородою, військовим званням, державною посадою або дворянським титулом і не надає юридичних чи майнових привілеїв.

Хто може отримати почесний козацький титул?

Почесний козацький титул може отримати людина незалежно від віку, статі, національності, громадянства чи віросповідання. Для Товариства важливі особистість людини, її вчинки, характер, повага товариства та близькість до цінностей свободи, честі, гідності, взаємної підтримки й відповідальності.

Чи можуть жінки отримувати почесні козацькі титули?

Так. Станом на кінець літа 2026 року понад 30 жінок уже стали володарками почесних козацьких титулів і членами Товариства «Козацькі Титули».

Чи може іноземець отримати почесний козацький титул?

Так. Громадянство України не є обов’язковою умовою. Станом на кінець літа 2026 року почесні козацькі титули отримали 12 іноземних громадян — військовослужбовців Збройних Сил України та волонтерів, які допомагають Україні.

Скільки людей уже отримали почесні козацькі титули?

Станом на кінець літа 2026 року почесні козацькі титули отримали майже 500 осіб. Близько 90% членів Товариства — військовослужбовці та ветерани.

Хто може представити людину до почесного козацького титулу?

Кандидатуру можуть представити командир, побратими, друзі, колеги або члени родини. Людина також може самостійно звернутися до Товариства. Кандидатура розглядається кошем, після чого приймається рішення про надання відповідного почесного козацького титулу.

Які почесні козацькі титули надає Товариство?

Серед них — Курінний Отаман, Сотник, Осавул, Хорунжий, Бунчужний, Писар, Суддя, Підскарбій, Гармаш та інші титули, назви яких походять із традиції українського козацтва.

Чи є почесний козацький титул державною нагородою?

Ні. Почесний козацький титул є недержавною символічною відзнакою громадської пошани. Він не замінює державних нагород України і не конкурує з ними. Державна нагорода є офіційною формою визнання держави, а почесний козацький титул — формою визнання людини товариством.

Чи дає почесний козацький титул юридичні права або привілеї?

Ні. У сучасній Україні всі громадяни рівні перед законом. Почесний козацький титул не створює особливого правового статусу та не надає державних, службових, військових, майнових або інших юридичних привілеїв.

Чи вноситься ім’я володаря титулу до Реєстру?

Так. Ім’я, прізвище та наданий титул кожного члена Товариства вносяться до Реєстру козацької старшини України. Під час дії воєнного стану повний Реєстр не публікується у відкритому доступі з міркувань безпеки та захисту персональних даних. Після припинення воєнного стану Товариство планує відкрити Реєстр у безпечному та законному форматі з урахуванням згоди його учасників.

Чи отримує володар титулу власний герб?

Так. Для кожного володаря титулу індивідуально створюється персональний родинний герб з урахуванням традицій української козацької геральдики. Його символіка пов’язується з особистістю, життєвим шляхом, родиною, професією, службою та цінностями конкретної людини.

Як представити людину до почесного козацького титулу

До Товариства часто звертаються не заради себе. Дружина хоче особливо відзначити чоловіка, діти — батька, побратими — свого товариша, а командир — військовослужбовця, якого вважає гідним особливої пошани.

Саме для таких випадків і існує можливість представити людину до почесного козацького титулу.

Після подання заявки кандидатура передається на розгляд коша. У разі позитивного рішення визначається почесний козацький титул, створюється персональний родинний герб, а ім’я, прізвище та титул вносяться до Реєстру козацької старшини України.